БОРИСПОЛЬ на ЛАДОНИ

ИНФОРМАЦИОННО-СПРАВОЧНЫЙ ПОРТАЛ

КАТАЛОГ ТОВАРОВ, УСЛУГ, КОМПАНИЙ, ПРЕДПРИЯТИЙ


  
 
   

direct

Лечение алкоголизма и лечение наркомании в наркологическом центре реабилитации "Мед-Захид"


- Создание сайтов любой сложности в Борисполе.
Частные уроки вождения Киев, автоинструктор Киев.

Акцент салон красоты

Консультація юриста в Борисполі

Добавиться в каталог

 

Великие люди

Последние коментарии

 

Радио Online

Слушайте Радио онлайн

 Онлайн

TV Online

Смотрите ТВ онлайн

 

 

ROME PUZZLE

Игра - ROME PUZZLE

 

Властелин кольца

Властелин кольца

 

 STREET WORKOUT

STREET WORKOUT

 

Твоя жизнь изменится

 Измени свою жизнь

 

Мотивация

 Мотивация
 
 

 

 

Скандал розгорівся навколо священика,який вишов у фінал "Голосу країни-7"

"Голосу країни-7"Навколо священика із Березані, який вийшов у фінал "Голосу країни-7", розгорівся скандал

У Мережі обурюються висловлюваннями священика у бік каналу "1+1", а також обговорюють його приналежність до московського патріархату.

Фіналіст команди Тіни Кароль, батько чотирьох дітей, 33-річний священик Олександр Клименко, виконанням молитви "Аксіон Естін" у півфіналі "Голосу країни-7" викликав широкий резонанс та дискусії у соціальних мережах.

За Олександра проголосувало 93% відсотки глядачів, за його суперницю Кatya Chilly – 7%.

Напередодні фіналу, який відбудеться у прямому ефірі 23 квітня о 21:00 на "1+1", дізнався його думку стосовно виступу на півфіналі та критики на його адресу.

- Олександре, у півфіналі "Голосу країни" минулої неділі за вас проголосувало 93% глядачів, а за Кatya Chilly – 7%. Цей результат викликав резонанс у соціальних мережах та Інтернеті. Чи розмовляли Ви з Катею після оголошення результатів голосування?

- Так, у мене як у всіх віруючих достатньо високий рівень емпатії, співчуття. Мені стало дуже незручно. Ми з Катею в дуже добрих стосунках знаходимось, у нас не було точок спротиву, конкуренції на проекті. Я грався з її сином Святіком за лаштунками, вона завжди до мене підходила, мали купу бесід. Катя небайдужа до релігійної тематики, вона людина пошуку, з нею є про що поговорити. З нею завжди цікаво. Я був дуже радий, що ми вдвох пішли до півфіналу. Знаєте, це як два брати – одному батьки відписують дуже багато, а другому – дуже мало. Начебто це не має значення - ми ж однаково любимо одне одного з братом. Але це закладає якийсь внутрішній дисбаланс.

- Як відбувався вибір вашої сольної пісні?

- Я хотів заспівати "Аксіон Естін" вже давно, адже 15 років співаю її у храмі. Не один етап про це постійно говорив Тіні. Тому вибір пісні для великоднього ефіру став таким, адже цей день у мене пов'язаний саме з молитвою. Мені і подобається проект "Голос країни" тим, що він не покликаний людину змінювати, особливо якщо вона і так розвивається гармонійно. Після виступу я отримав дуже багато схвальних відгуків, телефонних дзвінків, навіть охоронець в павільйоні підійшов до мене заплаканий і подякував за вибір композиції.

Мені здається, молитва звучить в устах священника навіть більш доречно, ніж та ж сама "Материнська любов", яку я дуже люблю, композиція рок-ідола Вакарчука "Мить", пісня британського співака, буддиста, Shape of my heart. Сергій Бабкін, коли обирав між Мартою та Вірою, процитував Рому Дуду, який сказав, що кожен приходить на цей проект, щоб поділитися своїм внутрішнім світом. А молитва - це і є мій внутрішній світ.

- Який у вас був настрій перед виходом на сцену?

- Після нічної великодньої служби поспав чотири години і приїхав до павільйону. Я привіз свячених пасок для всіх, хто був за лаштунками, але все ж таки був трошки втомлений. На сцену я виходив умиротворений, тому що Великдень має особливий вплив на людину. Це воскресіння Христове, це оживання всіх надій, піднесений настрій. І на сцені я був в своїй атмосфері. Заспівав молитву, з якою сербська співачка Дивна Любоєвич виступає на концертах багато років.

- Зараз вас критикують в Інтернеті за висловлювання в бік телеканалу "1+1" і за те, що ви належите до московського патріархату.

- У цих дописах на своїй сторінці у соціальній мережі, за які мене критикують, я висловився з приводу конкретних речей. Попри мої побоювання, я зустрів на "1+1" та "Голосі країни" абсолютно відкритий колектив. Що стосується інших моїх дописів, розкажу один приклад. Моя дружина закінчила Інститут журналістики імені Шевченка, і її вчили чесній журналістиці, коли люди перед тим, як викидати якусь інформацію, аналізують її. Я звик до чесності і кропіткої роботи над кожним текстом. Тому, думаю, було б вірно проаналізувати те, що текст був написаний за два тижні до масових розстрілів на Майдані. Терміну "герої Майдану" чи герої "Небесної Сотні" - тоді ще і не було в нашій повсякденній мові.

Текст був реакцією на виступ одного з політиків, який сказав, як на мене, жахливу і безвідповідальну псевдогероїчну фразу: "Куля в лоб – то куля в лоб". Це псевдогероїка, коли людина не збирається підставляти свій лоб, але цією фразою підігріває кров у тих людей, які вірять в ту чи іншу ідею. І мене дуже обурило, як можна бути настільки безвідповідальним, щоби кидати людей на самопожертву. Знаєте, не хотілось про це казати, бо я не звик піаритись, але далі у моїй стрічці можна побачити, як я брав участь у концертах, присвячених збору коштів на підтримку воїнів АТО, як ми освячували автомобілі для гуманітарних цілей та, на жаль, відспівували трьох наших загиблих воїнів. Крим, Донбас – це дуже болюча тематика для мене.

Коли все почалося, ми зрозуміли, що повинні підтримати наших хлопців, чим можемо. Не зброєю, звісно, бо ми християни. Наша парафія робила все, що могла - ікони, молитовники, пояски "Живий в помочі", хрестики, теплі речі, медикаменти передавали стабільно. Хтось банку сала, а хтось банку смальцю, хто якісь домашні запаси, горіхи – тоді було не важливо, будь-що. Просто це не тема для піару. Це не по-християнськи.

Що стосується церкви, у якій я служу, я у ній був з дитинства. Пішов в 7 років і потім став в цій церкві священиком. В цій церкві я відчув віру. Я не бачу у моєму служінні у храмі пропаганди заборонених в нашій країні речей. Мені християнство близьке саме тим, що воно достатньо вільне. Тут немає гуру, немає підкорення всьому і всім. Є вільне спілкування з Богом.

- Як думаєте, що може об'єднати українців?

- Людям треба сідати і говорити, об'єднуватись можна тільки з любов'ю та без агресії. А для цього потрібно, щоби не було політичної маніпуляції. Церкви би об'єдналися давним-давно, і не було би ні розколів, ні різного роду маніпуляцій, якби політикуму не "зуділа" ця тема. Об'єднання церкви може бути тільки на любові. Це принцип домашньої молитви. Якщо у мене якісь претензії до своєї матушки, то я спочатку маю примиритися з нею на людському рівні. А вже потім ми зможемо разом помолитися. Так і з церковним розділенням в Україні. Як тільки ми примиримось в людському плані, не буде захоплення храмів, не буде маніпуляцій, навчимося говорити одне з одним, тоді і зможемо об'єднатись.

Як говорив отець Георгій Коваленко, "давайте так об'єднуватись, щоби нас потім нічого не роз'єднувало". Дуже розумна фраза. От якщо кожен з нас зможе змінити своє ставлення, і при зустрічі із представником іншої конфесії ми спробуємо знайти спільне в мирному діалозі, це буде духовно.

- А на вашу думку, єдина українська церква можлива чи ні?

- Можлива. Мабуть, особисто мені важливо знаходитись в тій церкві, яка буде в молитовній єдності з усіма церквами православного світу. Якщо такою церквою буде єдина помісна українська церква, то звісно, я буду радий… тим більше, якщо це послужить примиренню всього народу. Я завжди за примирення.

Добавить комментарий или сообщить об ошибке


Реабилитационный центр "Мед-Захид" Лікування наркоманії, алкоголизму,  ігроманії в реабілітаційному центрі "Мед-Захід"

Пузыри

Игра - Пузыри

Судоку

Игра - Судоку

PAPER CANNON

Игра - PAPER CANNON

Мы ВКОНТАКТЕ

Мы ВКОНТАКТЕ

Женщина среди цветов

Погода

Прогноз погоды в Борисполе

Яндекс пробки

Пробки на Яндекс.Картах

Все права защищены © 2017. Разработано студией